[b]Куди подіти ті слова,
котрі вже нікому сказати?...
Кому віддати всі думки,
що розривають серце в шмаття?...
Як висловити біль душі,
який в словах не передати?...
Чому хрести такі важкі
та дуже болісні розп’яття?...
У морі болю і страждань
слова молитви ніби стогін,
В щоденному витті сирен
церковний дзвін мов розчинився…
Може молились ми не так…
Не в тих словах…
Не тому Богу?...
Чому такий чарівний світ
на краю прірви опинився?...
Чим далі більше запитань,
а відповідей не знаходжу…
Де взяти ліки проти бід,
чим гоїти смертельні рани?
Мабуть не можеш Ти мені
на все це відповісти Боже…
Але молю!
Не забирай звитяжних воїнів-титанів!
Хто боронитиме тоді
цей світ від темряви й безодні?...
Хто будуватиме мости
в нове життя без кривди й зради?...
Стань оберегом для дітей
що захищають рід сьогодні.
Заради волі, віри й правди
і самого́ життя заради!...[/b]
01.07.2024р. - 10.07.2024р. – 27.07.2024р. – 03.08.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2024
автор: Людмила Лайтер