Ніщо лишилось після злої битви.
Незрозумілий довкіллєвий світ.
Нечистість там, де святість.
Ось вже лице моє водою вмито.
І за спиною кільканадцять літ.
В душі з’явився гордий глип орляти.
Баланс тримаю: простота чи мудрість.
Забув себе і трохи нагадавсь.
Комп’ютер, книжка, кав’є.
Любов переробилася у дурість.
І випадку я вірою віддавсь.
Але йому, по-мойму, не програв я.
22:39:21, 3 серпня 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2024
автор: Ти-2