Привикли жити за забором,
Паркани вищі голови.
Замки, на всьому в нас замки.
По цей бік я,
По той бік - ти.
Ми перейшли давно на ви.
Ми діловими певно стали,
Чорти б кудись
Бісів забрали.
Живе в собі ж замурували.
Камінь в заборах
Та душі.
У замках, під замком щурі.
Щемить, щемить..
Ще мить і щур цей побіжить.
За ним, за ним...
Біс з ним.
Рів літаків та гул машин.
А щур сліди, сліди лишає.
Товпа за ним все вимиває.
Куди, куди...
А ми?
Замки, замки.
Ідіть скоріш на три чорти.
Ми лямку будемо тягти.
Ми за забором
Як і ви.
Біжать, біжать, біжать вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2024
автор: oreol