Твої губи, мов трепетні маки,
Доторкнулись і миттю опали.
Я шукаю під віями знаки,
Їх раніше було там чимало.
Наркотичним дурманом любові
Ми наситились аж донесхочу,
Як юнацьки були безголові
Та від спраги кричали щоночі.
Позбирала пелюстя опале.
За твій погляд чіпляюсь одчайно.
Ми чужими ще поки не стали.
Відвернешся – я зникну негайно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2024
автор: Оксана Дністран