«Не хотіли спізнати…»

***

Знати..,

Мучитись..,

Мовчати

І...  не  говорити,

Бо...

Немає  дозволу  Творця,

Але  є  явні  є  признаки

Перемін  часу

І...  явні  є  знаки  переходу

Людства

У  новий  вік  Оновлення  --

Та...

Хто  з  них  (?)  слухає

І  сприймає  святе,

Якщо  сліпець  сліпця

Веде  до  ями

Та  тішиться,

Що  в  компанії  будуть

Разом  --

Загиблі  Вічності  днями,

Якщо  мали  можливість

Жити  в  ній

Та  Духом  процвітати,

Який  вмертвили  своєю

Байдужістю,

Коли  інертністю  псевдо-віри

Йшли  за  брехні  козлами,

Що  тьмою  жили

І  їх  в  неї  втягнули,

Щоби  святу  душу  згубити,

Коли  самі  себе,

В  собі  --

Не  хотіли  спізнати...
________________________________
06.08.2024;  Paris  (Aurora)  ===========================

(!!!)

"Нещодавно  зустрів  якогось  сектанта,  який  проповідував,  що  лише  їх  "церква"  може  врятувати  мене  і...

Йому  я  нагадав  важливе,  яке  чомусь  не  розуміють  люди  :  завіса  святая  святих  розірвалася,  щоби  кожен  міг  сам  спілкуватися  напросто  з  Творцем-Вседержителем...

Без  ксьонза,    батюшки,  пастора,  попа,  проповідника...    та  інших  --  спілкуватися  просто  Святим  Духом  з  Господом,  який  почує  кожного...

Він  знав  Біблію  та  зрозумів  правду  моїх  слів  і...  щез,  якби  й  не  було  його  ніколи  --  нічого  більше  не  кажучи...

Ото...

Зрозумів,  видать  --  слова  Духа  святого..."
---------------
Автор  :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2024
автор: MAX-SABAREN