Допоки далеко ніч,
Долий у свій келих світла.
Хоч день нищить мрії й житла,
Та все ще далеко ніч.
Допоки дрімає біль,
Дослухай сюїту зливи.
Життя віднайти можливо,
Допоки дрімає біль.
Не мовлено стільки слів!
Не віддано стільки серця...
На кволий талан не сердься,
Шукай,що не зрозумів.
Допоки на дні зіниць
В сльозах ще не тоне небо,
Ховати очей не треба,
Линь поглядом горілиць.
Час вибрав сьогодні нас.
Рандомно,чи ж пак - свідомо?
Додав нам до зливи грому,
Ще й шарпає раз у раз.
Та доки наш часомір
У скронях тонких пульсує,
Я вірю, що ми зміксуєм
Свій трек для незламних лір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2024
автор: Вадим Димофф