День отримає скоро відстрочку
Й потихеньку у нічку сповза...
Подаруй мені, Сонце, сорочку
Із небес, де живе бірюза!
Я пройду по полях, по просторах,
Та й порину в зелений розмай,
Щоб відраду узріть в кругозорах,
А ти, Вітре, мене обіймай!
Тут пернатих співаюча ода,
Тут натхнення щасливе житло:
Торжествуй же ти, рідна природа
І подяка тобі за тепло!
Як люблю я ці літа куплети -
У співучий зануритись гам
Й загубитись не тямлячи де ти,
А чому? - Я не знаю і сам.
Утекти десь душа моя просить
І світ весь обійняти в ту мить,
Бо чогось мені, наче, не досить,
А чого? - Не дано зрозуміть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2024
автор: Шарм