Допоки є ти — говоритиму, що там Вавилон.
Благаю тебе не піддайся лукавим змовам,
Ця межа, що залежить від слова друкує закон
І окреслює шлях до собору своїх апріорій.
Хто боляче впав — пам’ятатиме завжди про біль,
Скине брость нерозквітлого серця шукаючи дії,
Лиш допоки є ти — хтось не стане топтати цвіт
А стоптавши заплатить за білі пелюстки лелії.
Він розмножить сади де не буде плодючих дерев,
Він продовжить життя за межею невтримних трагедій,
Чи упреться в спокуту і піде обачно вперед,
Допоки є ти, моя чеснотлива Леді.
02.12.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2024
автор: Володимир Каразуб