Ця війна мине тоді,
Як ми переможем,
Край поклавши цій біді.
Ми здолати зможем
Ворогів усіх своїх.
Ми уже долаєм
Із завзятістю всіх їх
І перемагаєм.
Це питання часу. Так,
Кожен з нас це знає
І, стиснувши свій кулак,
Ворога долає.
Він уторгся в рідний край
Наш, щоб захопити,
Та його бороним вкрай
Мужньо ми, щоб жити
Вільними у ньому вік,
А не вік коритись
Ворогу, життєвий вік
Коротать, журитись.
Ні! Цього не буде ввік.
Ворога здолаєм
Ми і в цей раз вже навік,
Щоб наш край став раєм,
Щоб жили ми всі у нім
В злагоді та щасті
Світлім, дивнім, чарівнім,
А не лиш в нещасті.
Це нещастя все пройде,
Скінчиться, розтане.
Щастя лиш мир приведе,
Як у нас настане.
Житимемо всі ми в нім
В світі цім безкрайнім,
У краю вкрай дорогім,
Любому, коханім.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2024
автор: Євген Ковальчук