З країв далеких і зірок мінливих,
Де мрії плинуть вільні та барвисті,
Летить у небі пташок синьокрилий
Й щебече нам щасливі й добрі вісті.
Його політ, мов з хмарами таночок,
Що вільно грає з вітром на просторі.
Він чує в крапельці дощу дзвіночок,
Що веселково так звучить в мажорі.
У нього крила, мов оті вітрила,
Що ловлять вітер й несуть його у даль.
Він птах, що лине в небо посиніле,
В блакитну вись, в магічну вектораль.
Ще крилами своїми пестить сонце,
Вночі цілує ніжно місяць й зорі,
А рано-вранці гляне у віконця,
Де дітлахи прокинулись бадьорі.
Його пір'їнки, ніби синь небесна,
Палають очі, наче самоцвіти.
Вісник добра, любові й благочестя,
Щоб мирно жили всі дорослі й діти.
Птах синій, що прийшов до нас із казки,
Пісні співає про краї чудові,
Про щиру ніжність, милість й Божу ласку,
І вірність, що плекається в любові.
Він нам дає надію в Перемогу,
Таку омріяну і з молитва́ми,
Щоб припинилися війна й тривоги,
Й живі всі повернулися до мами.
Хоч птаха кличемо ми до порогу,
Він прагне вгору, до висот небесних,
Бо там, де вітер, там його дорога,
Там край дитячих, світлих мрій чудесних.
07.08.2024
Перший варіант вірша "Синій птах"
написала 22.07.2024.
Врахувавши свої недоліки, написала цей варіант.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2024
автор: Svetoviya