Вітрила нового дня

Новий  день  напинає  вітрила,  
мене  садить  у  сво'го  човна',
ми  пливем  в  океані  бурхливім
у  краї,  де  веселка  сія,  
де  немає  плачів  і  страждань,  
де  усміхнені  лиця  людей,  
де  квітує  святий  гетсимань  
й  розливає  Всевишній  єлей,  
де  немає  пекельних  злих  воєн,  
де  у  мирі  всі  люди  живуть,  
де  дім  кожен  щастям  повен,  
ручаї  де  любові  течуть,  
пливи,  човне,  пливи  у  той  край,  
де  щасливі  всі  люди  землі,  
де  незайманий  війнами  рай,  
де  сміються  дорослі  й  малі,  
понеси  мене,  дню,  понеси,  
від  печалей  і  сліз  понеси
в  неземної  той  край  краси,  
понеси,  понеси,  понеси...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А