На повіках Твоїх сніжинки,
Ніби перли, переливаються.
Загубилася щастя стежинка,
Тебе кликав – не озиваєшся.
Ти сховалась в далекому гаї,.
Увійшла – він покрився цвітом.
На дорозі стою, щось чекаю…
Усі напрямки – безпросвіток..
Всі сліди замело, забуто,
Хоч наосліп пройшов багато.
Все реально, та не збагнути,
Що закінчилось непочате…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2024
автор: Юрij Бyжaнuн