Ти не вплітай у коси смуток,
Про мене люба, про війну,
Не мали ми такої скрути,
Прошу згадай, нашу весну.
Її струмки, як звуки скрипки,
Зваба до ніжності й тепла,
Як під дощем змокли до нитки,
Мене від холоду спасла.
Ті почуття - бузку цвітіння,
Як трунок збірного вина,
Для двох завжди порозуміння,
То в світлі дні, тепер війна.
Я їй дивлюся прямо в очі,
Мов за спиною стоїш ти,
Слова плекаю, всі пророчі,
Ніхто не зрушить нам мости.
Я вірю, знаю, настане час,
Жура відійде і печаль,
Кохана чуєш, повір для нас,
Заграє вальс, вмілий скрипаль.
Тож приховай сльозини в жмуток,
Вже й від дощу змокли сади,
Більш не вплітай у коси смуток,
Не хочу бачить сивини….
Я повернуся тільки жди…
06.08.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2024
автор: Ніна Незламна