Твій світ — це шлях крізь довгий лабіринт
У ньому юність лиш пролог до звершень,
Там полюбивши і обпікшись вперше
Залишиш іншим знак і не один.
Блукаючи між стінами з картин
Де безліч, що обманюють і менше
Отих, які підносять дух, щоб врешті
Направити або в кінець звести.
Хоча вони — лишень вказівники,
Примхлива зустріч з неосяжним світом,
Та в лабіринтах тягнуться нитки
Які ведуть когось подалі з Криту,
Але когось обманом навпаки
Ведуть одним, то іншим лабіринтом.
05.08.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2024
автор: Володимир Каразуб