Думки стрибають
з висоти шалено.
Магічно вабить
простір,
небокрай.
Дахи і шпилі,
пагорби зелені,
стежин плетіння,
чарівни́й розмай.
Пломбірні хмари
у блаватнім небі
розкидав рясно
свіжий вітерець.
Цей дивосвіт
закохує у себе,
руйнує мури
зморених
сердець.
Фото автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2024
автор: moden