Важкії ночі, також днини,
Години їхні та хвилини,
Тому що ще війна триває
І в грудях серце розриває
На найдрібнішії частини,
І душу мучить без краплини
Жалю. Увесь мій край палає
У вогнищі, бо вибухає
Одна ракета, друга, третя…
Дрижить земля. Тремтить планета.
Війна. Там, де вона, усюди,
На жаль, страждають, гинуть люди
Як винні, так і безневинні.
Вона йде в нашій Батьківщині,
Бо вороги на нас напали.
А ми цього і не чекали.
Одначе ми їм не здалися,
А чимскоріше узялися
За зброю й стали воювати,
Свою державу захищати
Від війська, що прийшло зі сходу
Зі злом до нашого народу,
Щоб захопити, підкорити.
Та хай прийдеться кров пролити
Чи навіть голову покласти,
Ми не посміємо упасти
Ниць, на коліна перед ними.
Ми є єдиними, одними
І перемогу все ж здобудем,
І в мирі й щасті жити будем.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2024
автор: Євген Ковальчук