Надивилась я мейкапів якось проти ночі
Й вирішила: хоч стара вже а я теж так хочу!
Накупила, як мій каже, собі штукатурки
А іще в коробці вії, наче з кота шкурки!
У інструкції писало, що клеїти треба...
Я ті вії причепила... Йой! Не бачу неба!
До відкритого у спальні підійшла віконця...
Є плюси! Я ще не бачу пекучого сонця!
Я включила вентилятор. Той як дмухне здуру!
Полетіли у вікно ті котячі шкури!
Так то так. Така їх доля... Видно не судилось...
Лип а ті до лисини кума причепились!
Кум не вчув, іде щасливий, блищить золотом фікса
Й два крила на тімячку, наче в Астерікса!
Хтіла крикнути йому, щоб віддав ті " крила",
Та не встигла... Манька його вже крику зчинила!
Верещала, що розправу хоче учинити.
Та ну в баню тую моду! Я ще хочу жити!
Валентина Дацко/Урода ( Гонорова пані)
08/08/2024
Запрошую Вас на мій ютуб канал де я озвучую свої гуморески!
Він так і називається - Гонорова пані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2024
автор: Гонорова пані