Мій давній друг,
чи перша любов,
чи придумана гра безсвідомого?
Ти захований в тьму
і твій голос звучить,
наче голос старого знайомого.
Тут так чорно впівсні,
де твій погляд застиг,
прориваються теплим подихом
білі іскри з очей,
наче спалахи дня,
наче ранок порвав небо ножиком.
То лиш темрява сну,
лише темрява-сон
сплелася в єдине плетиво,
що закутало нас,
заплутало час,
все міцно стиснуло у безчині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2024
автор: Наталі Стриж