У нас ще точиться війна
І в грудях серце плаче
Так гірко. Рідна сторона
Вся у вогні, одначе
Ми боремося всі щосил
З лихими ворогами,
Щоб знов став мирним небосхил
Блакитний понад нами,
Щоб знов став вільним рідний край,
Де всі ми проживаєм.
Так буде лиш, як прийде край
Війні цій. Ми це знаєм.
А край війні настане все ж.
І ми в ній перемогу
Здобудемо. І щастю меж
Не буде. На дорогу
Цю стали ми та ідемо
Сміливо і невпинно.
Тебе нікому не дамо,
Кохана Батьківщино,
Тому що ти у нас одна
На світі цім усьому.
За тебе точиться війна,
Бо ворогу лихому
Кортить тебе забрать від нас,
До себе приєднати,
Та темний цей не прийде час
Ніколи, рідна мати.
Йому прийти ми не дамо,
А ворогів здолаєм,
Тебе від них захистимо.
Ми вже перемагаєм
У цій війні, що йде у нас.
Ось-ось її не стане.
Натомість світлий, мирний час
У нас навік настане.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2024
автор: Євген Ковальчук