Цю спеку серпневу цідити,
мов яблучний ром.
Спланована втеча від себе -- у трави хмільні.
Тут всі, що сиділи з тобою за теплим столом.
І ті, що у пам'яті скринях
гудуть, мов джмелі
Не сій в мені квіти.
Не вір, що в тобі проросту.
Я з тих світлячків, що не йдуть ні на плач, ні на крик.
...проси все, що хочеш, в останню солону грозу
...за день до потопу
в яру зацвіте чагарник
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: гостя