А вже більшого щастя не треба

Я  візьму  заховаю  любов
У  чарзіллі  чарі́вної  рути,
Щоб  вона  зігрівала  все  знов
У  життєвій  непроханій  скруті.

Мила  щедрість  та  ласка  її
За́вжди  будуть  вагомі  й  доречні
І  на  всій  найдорожчій  землі,
Щоб  шляхи  були  мирні  й  безпечні.

Я  візьму  заховаю  добро
Та  віддам  лиш  його  по  потребі
І  воно  переможе  все  зло,
А  вже  більшого  щастя    не  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик