Мережаться дороги й перехрестя,
вкриває пам'ять обважнілий лід,
чекаючи наступного пришестя,
приляжу подрімати під обід,
крильми мене овіє млява муха,
як не крути, дрімає богатир,
дзумить комар вороже біля вуха,
серпнева спека розтопила жир,
дружина, певно, з комаром в тандемі
умислила неладне в одну мить…
здається покуняти ліг даремно,
мене будити щось важке летить.
10.08.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: Микола Соболь