Думки збігаються на вечір,
Із ними як лягати спати?
Заснути хочеться нарешті,
Нестерпні, відтепер на варті.
Сама не відаю навіщо,
Рахую слоненят скоріше,
Їх видно, мовбито магнітом,
Притягує, аж очі ріже.
На зорі гляну, віковічні,
Казковість надихає завше,
Ось тільки наміри безплідні,
Пів ночі дожидати манни.
Сміється місяць, так лукаво,
Бо кількість зірочо́к вже знаю,
Чекає тиша на світанок...
Я зараз сплю, а може й марю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: liza Bird