Якщо не прокинемось завтра,
Ти знай - я тебе люблю
Накрила мене з головою ковдра..
Дякую, що зловила не хвилю
Вже сьому годину кричить тривога
Ми всі без виключення, кому потрібна допомога..
війна руйнує людей зсередини.
Лице тримаєш і вигляду не подаєш.
Проте від шорохів здригаєш, а молитву повторюєш.
Клята русня, що зʼїдає кожну нервову клітину зсередини
Діями, що направленні чітко на знищення.
Моральне, та чорт забирай фізичне.
Скільки тут душ потребують злічення?
Безліч, проте чи варто чекати магічне?
Андрушенко Владислава
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: Владушка