[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns
[/youtube]
Давно закінчились жнива,
Самотній степ відпочиває.
Деінде жовтий лист спада,
За літом все пройнялось жалем.
Чарівна тиша предосіння,
Природа ніби чогось жде.
Кудись вже зникла ейфорія,
Повільно нічка день краде.
Припнутий човен біля річки,
Чекає ніби все когось.
Схилились поряд дві вербички:
У хвилюванні, чи здалось?
Шуршить між гіллям тихо мжичка.
Добавить смутку в день осінній.
А осінь пізня усе ближче.
Вже добігає час вечірній.
Ввійшли і ми з тобою в осінь,
А ще недавно було літо.
Змінити щось уже не в змозі,
Та ще кохання ніжним цвітом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: Н-А-Д-І-Я