Блищать машини в крапельках дощу,
А ліхтарі в асфальт вливають світло…
Не відпущу тебе! Не відпущу…
У серці ніби маківка розквітла!
Від постаті легкої, від ходи,
Від цих очей, що сяють променисто,
Не відведи, Господь! Не відведи…
Дай ще напитись – праведно і чисто…
Цей дощик – ніби божа благодать,
З краплинами, що нас єднає доля.
О, ти не втрать зв’язок цей, ти не втрать!..
Єднає нас велика парасоля…
Хоч за спиною вже стоять роки́,
Хоч десь на скроні вже лягли сиви́ни,
Не відпускай! Не відпускай руки…
Моя найголовніша половина.
09.08.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: Ірина Лівобережна