***
Літо змінює ситець – везеться парча,
янтарева, подекуди нитка срібляста.
Знов загубить візник чи здарує печаль…
І промовчиш, куди ту печаль перекласти?
І плекаєш її, мов рибину ріка;
як останню жарину, коли звідусюди
нависає пітьма, нескінченна й глевка,
а ти віриш у сонце, – що скоро прибуде!
Фото авторське
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2024
автор: Надія Позняк