А мене вже давно ніхто так не звав
я давно не чув що звертаються з ласкою
А вона просто так привітала з рання
хіба може для мене бути це пасткою
А вона ім'я моє ніжно назвала
і у грудях моїх стало місця замало
Для душі яка знову бажає на хмари
недолюблений,Ти, колись так казали
Для неї залишили, бо небо це знало
для души що так довго під серцем чекала
Як так може що просто слова
перетворюють в промінь темне життя
Ти мене забери за собою в кохання
серце знову моє стане до варти
Я не хочу ні кого більше чекати
бо мене так колись називала лиш Мати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2024
автор: Андрій Листопад