Пробиває думка лихі мури
Над якими Слово майорить.
Не вертайся подумки в Минуле –
Повертання в полум'ї горить.
Так запалить аж до неба краю
З глибини й незвіданих вишин.
Одне серце Увесь Світ втрачає
В спогадах розбурханих жарин.
Бути там, де твориться Майбутнє,
Мабуть краще, кого не спитай.
Бо властиве творення могутнім.
Злом і слабкістю пронизаний шахрай.
І не слухай, ні, нема “сьогодні”.
Є тільки майбутня кожна мить.
Розтинає визначені сходні –
Неповторність, завжди вочевидь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2024
автор: Андрій Ключ