Русалка (214)

Втопи  мене  в  своєму  морі,
один  з  найкращий  моїх  снів.
Я  прокидатися  не  хочу,
таки  і  спав  би  сотні  днів.

В  твоїх  обіймах  потопаю,
ночей  у  мріях  не  злічити.
Не  сподіваюсь,  та  боюся,
щось  може  "ми"  це  розлучити.

Цілуй  мій  страх,  і  мою  волю,
з  дверей  в  мій  космос  зняли  ґрати.
Тебе  люблю,  і  буду  жити,
і  перед  сном  на  флейті  грати..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2024
автор: Zak_Marko