[youtube]https://youtu.be/WAKm49Jr9jA?si=1WWFOtxlsUlS_5Nc[/youtube]
Зустрінемось, коли настане травень,
Коли затихне ливню грізний шквал.
Лиш поглядом ми завдамо поранень,
Щоб вразити обох нас наповал.
По венах розповсюдиться отрута.
А може, зустріч ця - то долі знак?
А може, мені вдасться все ж збагнути
Який ти слів лишаєш післясмак?
Лиш очі в очі ... Не важливо "потім",
Ця мить триває ніби уві сні.
Веселий Купідон своїм польотом
Переплітає долі навесні.
І не важливо, що тепер довкола -
Весь світ призупинив свій вічний рух.
Ми створюємо власне біополе,
Сплітаючи несміло пальці рук.
Емоцій вибух, летимо все вище,
Я відчуваю губ твоїх тепло.
Лиш обіцяй триматися міцніше,
Поки любов горить як метеор.
©Валерія Кропівна
12.08.2024
Переклад власного твору https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953866
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2024
автор: Валерія Кропівна