Смуток в серденьку моїм
І в душі. Украй
Нині боляче так їм,
Бо в мій рідний край
Дорогий прийшла війна,
Що жалю не зна.
Точиться у нім вона
Й серце розпина,
Розриває на шматки
Так, немов свою
Здобич лютії вовки.
Земленьку мою
Нищать вороги, які
Вторглись в неї. Так,
Це часи украй важкі.
Стиснувши ж в кулак
Лихо це, сміливо ми
Боремося з ним,
Щоб щасливими людьми
Жити. Є міцним,
Сильним в кожному із нас
Дух. Пове́рнем ми
З ним у край свій мирний час,
Із війни-пітьми
Враз звільнивши вже навік.
Буде мирний час,
Як у всьому світі, вік
Цілий і у нас,
В нашім любому краю.
Житимемо ми
З ним, неначе у раю,
Щасними людьми.
А війни не буде ввік,
Бо ж мине вона,
Як настане мир, навік.
Кожен з нас це на.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2024
автор: Євген Ковальчук