У волинському краї,
У зеленім розмаї,
Я колись починала свої сонячні дні.
А тепер вже й не знаю,
де я вечір стрічаю,
Чи ті дивні світанки
Лиш приснились мені?
Наче лебеді. білі,
що на озері сіли,
І розкинули крила від землі до небес.
Молоді і не смілі,
ми так щастя хотіли,
І чекали від долі
невідомих чудес.
Та пройшло тепле літо,
Швидко виросли діти,
То чого ж ще хотіти - наче все у нас є.
І хотіла б зрадіти,
Але зламані віти,
І зозуля втомилась,
Все тихіше кує.
У волинському краї
Синій льон позбираю.
Тут так близько до раю - лише помах крила.
Ще надіюсь, чекаю,
Долю благословляю,
Для дітей і онуків
Щоб щаслива була !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2024
автор: majra