В скриню пам'яті складаю,
Кожен день свого життя...
Золотий ключик від раю,
Не загублю в травах я.
Ти навчив ходить по зорях,
Не лякає висота.
Красно дякую я долі:
За нестримні почуття.
Все що трапиться надалі:
Облетить листва в саду...
В цей же день свої печалі,
Разом з літом відпущу.
Як заплаче небо тихо,
Зажурюся з ним і я...
Пронесеться листя вихор,
На шляху без вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2024
автор: Grace