Пішла й нехай

                                               (  від  чоловіка)

Пішла  й  нехай,  журби  не  маю  й  сумлінь,
Мій  час  весняний,  жити    без  потрясінь,
Часто  годив  та  все  ж  зробила  свій  крок,
Мрії  зігріли,  злет  волі  до  зірок.

Чи  ти  зухвалість,  часом  відчуваєш?
Свобода,  кайф,  із  друзями  фліртуєш,
Солодку  мить  покриє  руда  осінь,
Тоді  душа,  тебе  саму  вже  спросить,

Чому  літала,  як  славнозвісна  бабка,
Роки  летять,  згадати  тоскно,  гадко,
Часу  нема  виправити  помилки,
Життя  збагнути  -  присмак  гіркоти.

Несу  свій  хрест,  покидала  не  одна,
На  жаль,  рясніє,  на  висках  сивина,
Теж  не  безгрішний,  напевно  гонор  мав,
Така  є  доля,  можливо  не  кохав?  

Видно  жорстокий,  я  не  кричу  прийди,
Часом  самотність  не  приносить  біди,
У  Бога  певно,  це  заробили  ми,
Не  зрозуміли  квітучості  весни.

                                           14.08.2024р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2024
автор: Ніна Незламна