палке суцвіття тих конвалій і троянд
споконвіків знівечених на сонячному сяйві
поміж люду залескотавшиізроптавши пелюсткові зорі
впавших на росу малюю на мольберті
показенні силуети-візерунки на початках-манулівцях
терпкосолодко окрашу пензлем злаком зрощений рисунок
покажу лінії безмежжябездоріжного liveshow у freeволі
відмершим дотиком руки тактильно порахую долі
безвідчайно беззаперечно ударивши мольбертом
по задвір’ю уражено ужалить відгомоном
спустоцвітина Галена та невитовськи необачно погатує
та картина лілілій нестямно та безбожно
ввірвавшись до небес невичерпно й невичурною смугою
розвиється як лист у барвінковопелюсткові story & memory
збуяє дивостоком фарб усяких палкостей у демаршах всюди.
06.05.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький