Я знаю ворогів, тож з ними треба битись.
Ще є "ждуни", з такими теж не прийнято миритись.
Є ті, в кишені хто тримає дулю,
Спиною повернись до них, то схопиш кулю.
А є четверта стать, ото ще ті потвори,
Ті язиком звертають гори.
Вони все знають, все уміють,
Коли до справи, то і пальцем шевелить не сміють.
І то не так, і то не там, лиш майстера кричати,
А запитав, сам щось зробив? Якісь віддав донати?
То він таке почувши, об слово враз спіткнувся,
Язик свій проковтнув... Я думав схаменувся.
Насправді іншого побіг наздоганяти,
Бо бач, тут зась йому брехати.
Тож, краплею допоможіть,
Та й тим велику справу всім зробіть.
Небайдужий.
Серпень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2024
автор: Небайдужий