Осінній сад, ні шелесту, ні звуку.
І навіть дощ шуміти перестав.
А я тримаю Янгола за руку,
І дякую, що в гості завітав.
В похмурі дні ясні кленові зорі
Спадають листопадово з гілок.
... Душа моя із Янголом говорить,
А місяць сходить - мудрий, як пророк.
І так на серці затишно і тихо,
Хоч щастя в листі в пЕлену* збирай.
Немов у світі вже заснуло лихо,
І Бог ворота відчиняє в рай.
22.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2024
автор: majra