Ген у вирій за обрій далеко-далеко
Наше літо квітуче забрали лелеки.
І на коси упали нам сивії роси,
Це вже осінь життєва прийшла, уже осінь.
Тільки в серце своє не впускаймо її,
Хай ще довго витьохкують там солов"ї.
Хоч невтомної праці дозріли плоди,
Кожен з нас почувається ще молодим.
І здоров"я підводить, неті уже сили
Та добра і снаги джерело не зміліло,
А нестримним потоком біжить і біжить.
Творчих задумів - море.То ж будемо жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський