Мій часе,
невблаганний,
куди? чому?
в краї які біжиш?
стрімкий,
мов спринтер,
зовсім
не рахманний,
хоч ти і стаєром
буваєш якусь мить,
і все спішиш
в невизначені далі,
а може, їх і
визначив вже хтось,
тобі регалії
не треба, ні медалі,
ти посадив мене
у свій мальпост
і не спитав,
чи треба ще чогось,
ти невблаганний,
часе, невблаганний,
не можу зупинить
тебе й на мить,
лягаю спати –
ти біжиш все далі...
уранці прокидаюсь –
ти біжиш... болить...
болить моя душа
й тебе благає,
хоч трішечки
притишити свій біг,
та ти не чуєш,
часе, не зважаєш,
свою ти вибрав
з безлічі доріг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А