Млинець рум’яний з моря виринає
і хижо поміж хвилями пливе.
Уже собою небо закриває
і кольором дивує все живе!.
Уповні багрецем палає Місяць,
немов у кров його занурив хтось –
лихих часів горить кривавий ситець.
У мареві усе переплелось!.
21.07.2024, СВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2024
автор: Олександр Мачула