Без цілунку спраглі губи,
не обняв ніхто за плечі,
але впевнена, що любий –
телефон на кожний вечір.
В віртуальнім світі зустріч
емоційних вправ хвилини,
а встановлений кимсь устрій
не замінить нам людини.
Не подасть з екрану руку,
не шепне «люблю» на вушко,
і в постелі, замість друга –
самотиною подушка.
Проживаємо в смартфоні
чорнобриві й кароокі…
Світ увесь, як на долоні,
ми ж щоденно одинокі.
04.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2024
автор: на манжетах вишиванки