Біда. Війна. А що робити?
Бо ж треба було світом закрути,
Щоб опрісноки стали калачами,
Ідоляни – назвались християни,
І щоб богів собі без ліку наробили,
І лиш язиком Господа хвалили,
А для Спасителя серця свої закрили.
Тому й Господь нам каже: Лицеміри!
Коли прийде, чи знайде Богу віри?
Світ духовний. Слово – то є Дух
Чи добрий він, чи злий,
Не зваживши, не кидаймо на слух,
Бо вродиться доробок чималий.
Багато міхів треба пристарати,
Аби увесь врожай цей позбирати.
А як Святого Духа ти не поважаєш,
Його повчання серцем не приймаєш,
Бо місце там бог Сонечко займає,
І Род, і Велес – бик, рогами підіймає,
То звідки ж ти чекаєш допомоги?
Коли прийдуть тобі на захист твої боги?
Якщо ти в серці заблудився
Й отрути вражої смертельної напився,
Не кидай словом блуду у народи,
Бо тебе і сонечко й бика і духа Рода
Господь створив і всяке сім’я, і насіння,
Посіяв Він, щоб ти їв ситно, і спасіння
Своїм язиком бог твій Велес не злизав,
Бо дар цей і тобі Бог Вседержитель дав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2024
автор: Тріумф