- Включайте телевізор скоріше, ну ж бо ! Олімпіада почалася у Сараєво ! Сьогодні наші хокеїсти будуть громити італійців ! - захеканий студент медучилища Платон з Чорткова, на ходу скидаючи зимову куртку, очікував на зливу шайб у чужі ворота.
- Іди щось поїш, вічно голодний ходиш...- його мати вже накладала на стіл смачні макарони "по - флотськи".
- Які такі "наші" ? Це ж червоні загарбники ! - раптом почувся старечий голос з кінця кімнати.
- Тату, краще мовчіть, хочете щоб сусіди нас почули ? - занепокоєна жінка витирала тарілки, заспокоюючи невгамовного батька, але ситуація в домі загострювалася.
- Я правду кажу. Прийшли сюди ще у вересні 1939 й дотепер нема від них спасу ніякого. Пам'ятаю оті немиті смердючі пики. Як вони магазини грабували, продовольство у людей відбирали...голота голодна !.. Прибивали плакати "Долой буржуев и польских интервентов ! " А самі у сто раз гіршими стали ! За Польщі не було "з медом", але за совєтів то чинилося пекло на Землі.
- Та тихіше, діду ! Знову вчора ввечері радіо "Свобода" слухав ? - юний вболівальник шукав по хаті зручне крісло для перегляду майбутнього поєдинку.
- Е ні. Так не піде. Я буду дивитися "Сільський час" по УТ - 1...
- Який "Сільський час" взимку ? Селянин тоді на печі сидить - з горіхів чи то квасолі лушпиння знімає...
- Та включайте нарешті той голубий екран ! Там все скажуть зараз ! - господиня не витримала й сама всунула вилку такого цінного шнура в розетку. Екран засвітився.
- О, знайомий сніжок пішов...Ого, хурделиця яка у телевежі.
- Нічого - нічого, зараз антену трішки покручу і можна буде щось побачити...- Платон вже збирався йти надвір, як раптом зображення чітко показало якийсь балет.
- Що це таке ?
- "Лебедине озеро", здається ..
-:В програмі його нема...
- Не знаю, може якісь зміни відбулися.
Усі троє не могли розуміти ось так зразу події, що тоді затьмарила навіть олімпійські ігри в Югославії.
"Уважаемые граждане советского союза. С великим прискорбием сообщаем вам известие. На семидесятом году жизни после продолжительной болезни
скончался генеральный секретарь цк к п р с, председатель президиума верховного совета, коммунист до мозга костей и главком вооруженных сил, товарищ юрий владимирович андропов ! Сегодня скорбит весь советский народ, зарубежная передовая социалистическая общественность. От нас ушел видный деятель коммунистического строя, борец за мир во всем мире и процветание нашей необъятной родины..."
- Тішитися треба ! На одного тирана менше стало. А якщо врахувати, що він із к д б, тоді це є дуже гарна новина ! - опришок - дідусь вніс нотки неабиякого позитиву у загальну сумну обстановку.
- Ви хочете, аби до нас прийшли з органів і забрали нас усіх на студений Сибір ?
- Хочу, щоб була тут Україна самостійна, а не оця паскудна московська пропаганда. Правий був Степан Бандера. Без своєї держави ми - ніщо.
- Та в нього старече марення. Мамо, дай йому якісь таблетки від сну чи ще щось дієве...
- Прогресує хвороба Альцгеймера...Ти бачиш, який він немічний. Здається, температуру має...Зараз поміряю...
- А коли приїдуть лікарі і він їм почне свою маячню гнути, що тоді робити, га ?
- Так...є температура трішки - 36,8...
- Буде вам хокей і біатлон ! Подивитися похорон вашого головного начальника ! Чужинця і бузувіра !
- Замовкніть вже нарешті !
- "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля ! Ще нам браття українці усміхнеться доля !..
- Тату, я викликаю "швидку" !
- Не треба, мамо ! Бо ще й нас разом із ним заберуть !.. - переляканий підліток екстрено шукав настойку від безсоння та стресу собі, матері й бунтівному пращуру.
- Ти на нього не ображайся дуже. Колись його трьох рідних братів комуністи повбивали по тій страшній войні, бо воювали проти них в лавах УПА. Він один лишився живим. А жінок з родини вивезли в Казахстан. Отак ціле життя тримає обіду на цей с р с р. Нічого не вдієш із цим.
- А як він вижив ?..
- Дивом. Був на засланні. Повернувся з підірваним здоров'ям і різними болячками. Я трохи розбираюся в медицині, в разі потреби домовляюся з докторами й обстежують щороку батька - лікують часто... Раніше контролював себе - остерігався провокацій, а тепер сам бачиш, що витворяє...Певно знову ноги болять дуже, бо працював довго на лісозаготівлі при морозі й негоді...
- Здається, заснув...
- Ну і добре...
- Тільки б сусіди не почули...
- Може обійдеться якось...
ПС : А що з тим хокеєм зрештою ? - спитаєте Ви. А нічого. "Червона машина" тоді вкотре завоювала олімпійське "золото", обігравши усіх опонентів. Але інша однойменна машина, та що військова кольору хакі (їх було дуже багато), ганебно загальмувала у гарячих й нестерпних пісках Афганістану, невідворотно наближаючи крах усієї окупаційної абсурдної кампанії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Мандрівник