ти зможеш мене упізнати
по тремтінню своєї гітари
коли мої невмілі пальці
зачеплять пороги струн
ну а зараз дивися за ґрати
цих невтомних життєвих кошмарів
доки всі ми у ролі страждальців
не виберемось із трун
щоб сталося дивнеє диво
коли всі ми зберемось докупи
і кожен на рівних буде
чи впізнає він сам себе
як ходив хто душею криво
і микитив у бік спокути
та врешті так роблять всі люди
кому все на світі рябе
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Щєпкін Сергій