Паленим листям пахне тривога.
Дихає зло в спину передчуттям.
Звивисто, круто лягає дорога,
Крає відрізками звичне життя.
Відлік безсонням вривається в ночі.
Вже не збагнеш, де початок, кінець.
Плине до фінішу час неохоче.
А з колючками терновий вінець
Відчаю жалом впивається в серце,
Хлюпне у келих терпкого вина.
Сунуться мороком ворога берці.
Злісно клекоче, вирує війна.
Скільки прийдеться ще випити болю?
Доки терпіти обтяжливий гніт?
Важко приходиться битись за волю.
Світе, почуй! Нехай світ не мовчить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Тамара Шкіндер