моя група крові і мій резус-фактор,
мій іменний жетон,
мій кулон
з інформацією, що раптом
я стаю дуже впертим і сон
як реальність сприймаю,
ба й навіть глибше,
а її поспішаю змити в клозет,
поглумитися над
феєричними гаслами,
ідолами та слоганами,
висміяти балет,
що дають без угаву
в театрі засліплих душ.
У тих п’єсах війна й убивства,
рожеві
рила рохкають з лож,
ореол діамантів навколо цих туш.
Ви вгадали, це де?
В епіцентрі Безумства,
угоду з яким підписали вже всі:
матеріальні й магічні,
вульгарнії чи естетичні,
пацифічні, військові,
екранні, книжкові,
складні, примітивні,
білі і кольорові;
а воно спраглим хоботом ссе
злі фінальні місяці людства...
Хрестик — не біжутерія чи етикет —
зверху вниз, зліва-вправо палаючий символ,
що псує інферно-банкет.
17.08.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Валерій Коростов