Бульбашки у небі,
Всім є по потребі,
Бульбашки літають,
В мізках осідають.
Ви такі простенькі,
Аж сміється ненька.
-Діти, мої діти,
Що тут вже робити.
Мильні та яскраві,
Політайте з нами.
Любі мої, діти,
Будемо радіти,
Що ще остається,
Це вже не менеться.
Хто тут певно знає,
Що його чекає.
Дружньо в колі друзів
Молодь в нас гуляє.
Бульбашки роздуєм,
Потім поміркуєм, а що
Тут ще буде
З громом знов й почуєм.
Нам чи не звикати,
Завжди ж злії жарти.
Бульбашки у небі,
Всім є по потребі.
Хто у що там вірить,
Той туди і клинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: oreol