Стискаю руку…

В  моїй  правиці  -  відголоски  болю.
Стискаю  руку,  і  тримаю  рв'яно.
Тримаю  міцно,  щоб  згоріле  поле  
Не  сіяти  на  весну  кураями.

Вміщаю  в  п'ясток  окрики  тривоги.
Стискаю  так,  що  побіліли  пальці.
Коли  сушу  від  сліз,  то  ненадовго
Розтягую  на  слово,  як  на  п'яльця.

Гаряче  слово  важкість  непосильну
Обвітрює  пекучими  рядками.
І  сталка  у  каштані  дивно  сива
Мені  щоденним  сумом  дорікає.

А  сум  важкий.  В  долоні  загрубілій
Пульсує  серцем,  ранить  більше,  більше.
Від  того  я  ,  здається,  заніміла.
Аж  ні.  Червоним  скрапую  на  вірші.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Горова Л.