Це дуже витривалий птах.
Він довгі відстані долає.
У нього крил – великих змах.
Слів «Я не можу» – він не знає.
Гніздо на хаті птах кладе,
На електричному стовпові,
На дереві. В політ іде –
В людей росте гормон у крові.
Який? Та радості гормон.
Танцюють бусли – світ величать,
Беруть серця людські в полон.
Летять у парі – щастя зичать.
В сні не лежать і не сидять,
Хоч і великі гнізда мають,
Ніч на одній нозі стоять.
Вірність до скону зберігають.
Щоб вижити, пташки оці
Комах, жаб ловлять, риб в ріці.
Дрібних тварин з’їдають теж.
Зимують в Африці, авжеж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)